Дослідники виявили докази того, що епідемія коронавірусу охопила Східну Азію близько 20 000 років тому і була досить руйнівною, щоб залишити еволюційний відбиток в ДНК людей, що живуть сьогодні.
Про це пише The New York Times, передає Час Пік.
Віруси викликають значні зміни в геномі людини. Якщо одна версія гена домінує над іншими у більшості представників певної групи людей, вчені знають, що це, швидше за все, ознака швидкої еволюції в минулому. В останні роки біолог-еволюціоніст з Арізонського університету Девід Енард і його колеги досліджували геном людини, щоб відновити історію безлічі вірусів. Коли виникла пандемія COVID-19, Енард вирішив перевірити, чи стародавні коронавіруси залишили свій відмітний слід.
Він і його колеги порівняли ДНК тисяч людей з 26 різних груп населення по всьому світу, вивчивши комбінацію генів, які, як відомо, мають вирішальне значення для коронавірусів, але не для інших видів патогенів. У популяціях Східної Азії вчені виявили, що 42 з цих генів мали домінуючу версію. Це був сильний сигнал про те, що люди в Східній Азії адаптувалися до стародавнього коронавірусу.
Потім вчені спробували оцінити, як давно жителі Східної Азії адаптувалися до коронавірусу. Вони скористалися тим фактом, що, як тільки домінуюча версія гена починає передаватися з покоління в покоління, вона може отримати нешкідливі випадкові мутації. З плином часу накопичується все більше таких мутацій.
Доктор Енард та його колеги виявили, що всі 42 гени мали приблизно однакову кількість мутацій. Це означало, що всі вони швидко розвивалися приблизно в один і той же час.
Вони підрахували, що всі ці гени розвинули свої противірусні мутації десь між 20 000 і 25 000 років тому, швидше за все, протягом декількох століть. Це дивовижне відкриття, оскільки жителі Східної Азії в той час не жили щільними громадами, а замість цього утворювали невеликі групи мисливців-збирачів.
