"Руський мир" вбиває Лисичанськ. Російські окупанти безжально знищують пам'ятки архітектури ХІХ століття. "Бельгійський архітектурний ансамбль", зведений понад 120 років тому, може назавжди зникнути з лиця землі.
Росія почала "звільняти" Лисичанськ задовго до повномасштабного вторгнення й навіть задовго до окупації частини Луганської області у 2014 році. Але особливо завзято вони взялися "за справу" після вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Лисичанськ почали обстрілами звільняти від будівель, від інфраструктури, від людей, від життя...
"Лисичанська Бельгія"
Офіційна історія Лисичанська починається у 1710 році. Лисичанськ - найстаріше промислове місто Луганської області, воно стало одним із перших поселень так званого Донбасу, де промисловим способом стали видобувати кам'яне вугілля. Проте, надра Лисичанська були багаті на різні корисні копалини, тому до розвитку міста було залучено досвідчених іноземних фахівців.
У 1892 році на кошти бельгійського промисловця Ернеста Сольве у Лисичанську було збудовано содовий завод. У той же період у місті було побудовано церкву, школу, готель, дві лікарні, гуртожиток та житлові будинки для працівників заводу. Усі збудовані будівлі, а їх було понад 30, були надбанням, яке називали "Лисичанська Бельгія".
До повномасштабної війни, яка розпочалася у 2022 році, дожили не всі будівлі, збудовані бельгійцями. Від содового заводу залишилися лише руїни, зсув знищив кілька будинків, не зберігся й готель. Будівля лікарні та колишня будівля заводоуправління, у якій розміщувалася поліклініка, були занедбані та поступово руйнувалися.
"Ліссода"
Спочатку радянська влада, а згодом й кремлівська, робила все для того, щоб стерти пам'ять про "Лисичанську Бельгію". Ще задовго до повномасштабної війни, за часів Януковича, содовий завод "Ліссода" було продано росіянам та порізано на метал. Так закінчилося життя більш як 100-річного підприємства, яке змогло пережити Першу та Другу світову війну, а також німецьку окупацію. Він пропрацював до 2009 року.
.jpg)
.jpg)
Міська лікарня №2
Прилітали снаряди й у двір "Бельгійської лікарні", яка була збудована понад сто років тому біля содового заводу, й на початку повномасштабної війни вже не функціонувала. Не лише війна призвела до занепаду бельгійської спадщини. Знищувати пам'ятники архітектури "руському миру" активно допомагала недбалість та байдужість місцевої влади.
На початку ХХ століття 3-поверхова будівля лікарні була обладнана ліфтом, дах покритий французькою черепицею, а на підлозі лежала якісна плитка харківської фірми Бергенгейма. Лікарня була відкрита у 1908 р., вона пропрацювала сто років й закрилася у 2010 р. через банкрутство "Ліссоди".
Лисичанські активісти організували інформаційну кампанію "Подлечи больничку" у Facebook й створили комітет порятунку однієї з найкрасивіших старовинних будівель Лисичанська. Небайдужі мешканці міста вимагали врятувати історичну будівлю, яка кілька років стояла занедбаною та руйнувалася.
Схоже, влада почула людей - з'явилася надія, що "Бельгійська лікарня" може здобути друге життя. Було проведено онлайн-опитування для визначення пріоритетних концепцій та ідей подальшого використання будівлі. Серед запропонованих варіантів: кіноцентр, центр ІТ-індустрії, арт-резиденція, музичний центр, молодіжний центр, інтерактивний музей тощо.
"Бельгійська лікарня" мала шанс відродитися...
Будинок для приїжджих (готель)
Побудований готель повністю відповідав європейським зразкам архітектури. Там у розкішних апартаментах жив Сольве, коли приїжджав до Лисичанська у справах. У 80-х роках XX століття тут розташовувалося інфекційне відділення дитячої лікарні.
Поліклініка тубдиспансеру
Після вторгнення в Україну армія РФ розпочала цілеспрямовані обстріли Лисичанська, знищуючи не лише інфраструктуру міста, а й історичні об'єкти та пам'ятки культурної спадщини.
У травні 2022 року обстрілами було знищено Лисичанський протитуберкульозний диспансер. Будівля тубдиспансеру також входила до "Бельгійського архітектурного ансамблю".
Двоповерхова будівля була збудована у 1891 році. Спочатку в цьому будинку жив Сигізмунд Теплиць, який був директором содового заводу з 1892 по 1917 р. За радянських часів в особняку працював дитячий садок "Незабудка", а з 2001 р. - поліклініка тубдиспансеру.
Багатопрофільна гімназія
На одному з пагорбів було зведено триповерховий мурований будинок, визнаний пам'яткою архітектури місцевого значення ХIX століття. Сьогодні ця будівля відома як Лисичанська багатопрофільна гімназія.
У травні 2022 року під час обстрілу Лисичанську гімназію було знищено. Будівля була збудована у 1895 р. й була пам'яткою архітектури XIX століття.
Спочатку тут розміщувалася казарма для неодружених працівників содового заводу. У 1917-1921 pp. у триповерховому будинку був військовий госпіталь, а з 1977 р. - восьмирічна школа №17, яка у 1990 р. була реорганізована у багатопрофільну гімназію. Директором школи, а потім й гімназії стала Світлана Василівна Бєлуха, яку учні та батьки називали "хранителька нашої школи, її символ та душа".
Гімназія входила в топ-100 найкращих українських навчальних закладів. Здобути освіту тут вважалося престижним, а випускники гімназії з легкістю вступали до вузів не лише в Україні, а й за кордоном. Сьогодні колишні учні гімназії захищають Україну на полі бою. На жаль, деякі з них віддали своє життя за наше майбутнє...
У гімназії навчалося багато поколінь лисичан. Навіть після знищення будівлі вони не хочуть вірити, що історія гімназії закінчилася. Було створено сторінку "Проєкт відбудови Лисичанської гімназії" у Facebook, де випускники, батьки та співробітники діляться спогадами та планами на майбутнє, серед яких – відновлення Лисичанської багатопрофільної гімназії.
Десята провінція Бельгії
Подібних архітектурних будівель у Лисичанську та прилеглих населених пунктах більше немає. Незадовго до повномасштабної війни з РФ з'явилася надія на збереження бельгійської спадщини у Лисичанську. Цей комплекс будівель, збудований коштом Ернеста Сольве та його компаньйонів, які ще називають "Десята провінція Бельгії", потрапив у номінацію щорічного конкурсу за підтримки фонду короля Бельгії.
У 2017 році Лисичанськ отримав премію "Бельгійська спадщина за кордоном" (Belgian Heritage Abroad Award). Диплом вручив посол Бельгії в Україні Люк Якобс, який у лютому 2018 р. особисто побував у Лисичанську, щоб на власні очі побачити будівлі, які будували його предки. Бельгійці висловили інтерес й бажання відреставрувати свою "спадщину", яку ще називають "Лисичанська Бельгія" та "Десята провінція Бельгії"...
Як знати, можливо памятники архітектури Лисичанська можна було б відродити незабаром. І ще багато поколінь лисичан могли милуватися будинками, зведеними понад сто років тому...
Однак російські "визволителі" по-своєму бачать майбутнє міста. Сьогодні прифронтовій Лисичанськ окупований, зруйнований та спустошений. Він ще має пережити активну фазу бойових дій під час звільнення від російських загарбників. І поки невідомо, скільки ще історичних будівель у місті буде пошкоджено або зруйновано. "Руський мир" вбиває...
