Після низки зустрічей з лідерами Великобританії, Франції та Німеччини, що відбулися напередодні, Президент України Володимир Зеленський сьогодні 9 лютого прилетів до Брюсселю, де візьме участь у саміті країн членів ЄС та проведе низку зустрічей.
Які ключові питання планує поставити Зеленський союзникам дізналася Euractiv, передає Час Пік.
Завершуючи своє дводенне європейське турне, на саміті ЄС Зеленський спробує торпедувати деякі ключові питання, що дуже чутливі для України.
Чотири ключові запитання в Брюсселі
Перш за все, очікується, що українська сторона буде тиснути на країни-члени ЄС щодо загальної підтримки для прискорення постачання зброї до ймовірного весняного наступу Росії.
"Нам конче потрібні станом на зараз, станом на вчора, далекобійна артилерія, всі види артилерійських боєприпасів", - сказав український чиновник журналістам, виступаючи на умовах анонімності.
"Щодо бойових танків рішення прийнято кількома державами-членами, але танків у нас поки немає – це потрібно прискорити", – сказав чиновник.
Виборовши поставки західних бойових танків в останні тижні, українські чиновники тепер зосереджені на спробах забезпечити постачання ракет більшої дальності та винищувачів.
Західні уряди поки що дають відсіч запитам на літаки, стверджуючи, що вони це не те, що потрібно Україні наразі, і що на підготовку українських пілотів підуть роки.
Східноєвропейці однозначно підтримують поставки винищувачів до Києва, Франція та Нідерланди не зовсім проти цієї ідеї, Велика Британія вагається, але, ймовірно, рухається, а Німеччина проти.
"Ми не армія без реактивних літаків, ми літали на реактивних літаках радянського типу, вони хороші, але застарілі", - сказав український чиновник.
"Навчання на Patriot [протиракетних комплексах], яке зазвичай займає 10 місяців, зайняло у наших солдатів 10 тижнів – будьте впевнені, що це буде аналогічно з будь-якими реактивними літаками", – закликав чиновник для порівняння.
Нові санкції проти Росії також, ймовірно, будуть обговорюватися в Брюсселі.
Зеленський, швидше за все, буде тиснути на лідерів ЄС, щоб вони включили ядерну енергетику, точніше "Росатом", в санкційний список через російську окупацію атомної електростанції в Запоріжжі, яка була захоплена російськими військами в березні минулого року і неодноразово потрапляла під обстріл, що викликає побоювання ядерної катастрофи.
Наразі країни-члени ЄС працюють над 10-м пакетом санкцій, який, за словами офіційних осіб та дипломатів ЄС, має бути готовий приблизно до 24 лютого.
Напередодні саміту ЄС Польща та країни Балтії заявили, що підштовхнуть своїх колег до прискорення робіт з використання заморожених активів для підтримки відбудови України, йдеться у спільному листі EURACTIV.
Після минулого тижня вступ до ЄС, ймовірно, також буде великим питанням, і українські чиновники наполягатимуть на відкритті переговорів про членство до кінця цього року.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, схоже, підтримав прагнення України в Парижі в середу, коли сказав: "Я надаю чіткий сигнал Брюсселю: Україна належить до європейської сім'ї".
Однак саме Німеччина також висловила думку, що ЄС не може розширитися без реформи блоку, щоб приєднати нових членів.
У той час як деякі країни-члени ЄС прагнуть підняти моральний дух Україні, говорячи про членство, інші набагато обережніші й вказують на необхідність виконання низки критеріїв, визначених Європейською комісією, перш ніж вони зможуть навіть розпочати переговори.
"Україні не можна надати якийсь особливий статус над, скажімо, країнами Західних Балкан, які перебувають у процесі вступу і проходять через усі етапи", - сказав дипломат ЄС.
"Західним Балканам не можна сказати: "Ну, для того, щоб потрапити в ЄС, потрібно бути в стані війни", - додав він.
Однак українські офіційні особи називають цей аргумент "штучним", вказуючи на те, що більшість лідерів західних Балкан вітали прискорення членства України.
Ще одним пунктом брюссельського порядку денного Зеленського буде прохання про підтримку лідером ЄС його мирної формули – плану з десяти пунктів, який, на думку Києва, може створити нову архітектуру глобальної безпеки.
